Грузія у 2008 році стала для російського президента Володимира Путіна «пробною кулею», щоб перевірити міжнародну реакцію на агресію РФ, після якої у 2014 році відбулася анексія українського Криму, а згодом – повномасштабна війна в Україні.

Про це в інтерв’ю грузинському проєкту DW заявив Кнут Абрахам (Knut Abraham), депутат від правлячої консервативної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) і член комітету з міжнародних справ Бундестагу Німеччини.

«Путіну, зокрема, хотілося перевірити, наскільки сильними були заяви американців про дружбу та солідарність із Грузією, адже американці тоді використовували дуже сильну риторику», – заявив Абрахам. За його словами, США мали «дуже тісні відносини» з тодішнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі. Водночас Путін перевіряв, наскільки Вашингтон справді готовий «за необхідності підкріпити цю дружбу і військовими засобами – у різних формах», зазначив співрозмовник DW. «І на це була дана абсолютно чітка відповідь», – наголосив Кнут Абрахам.

За словами депутата, сьогодні на ситуацію навколо Грузії впливає той факт, що процедура її вступу до ЄС заморожена. У 2023 році Грузія отримала статус країни-кандидата.

Водночас країна не зможе вступити до Європейського Союзу, поки уряд «не змінить свій авторитарний курс» і не проведе «справедливі вибори», зазначили в липні 2025 року в Європарламенті.

«Це – факт, про який я дуже шкодую, тому що він не є благом ані для Грузії, ані для Європейського Союзу», – констатував Кнут Абрахам. «Загалом Грузія під керівництвом нинішнього уряду випала з поля зору Європи», – зазначив депутат, додавши, що доля Абхазії та Південної Осетії стала ще більш невизначеною.

«Навіть з урахуванням нинішніх труднощів, якщо висловитися обережно, або, кажучи більш прямо, у зв’язку з неприйнятним поводженням із політичною опозицією в Грузії та іншими подіями, що викликають занепокоєння… ми не повинні засуджувати Грузію, як і будь-яку іншу країну світу, за те, що її керівництво не відповідає європейським стандартам», – вважає депутат.

«Наша увага має й надалі бути зосереджена на Чорному морі і, зокрема, на європейській країні – Грузії, навіть якщо на адресу уряду лунає найгостріша критика», – зазначив він.

За словами Абрахама, це стосується і питання окупованих РФ територій. «Адже в перспективі це – дуже важливе питання, якщо, як можна сподіватися, незабаром настане момент, коли можна буде вести переговори про вступ, тому що тоді, природно, постане питання: як поводитися з окупованими територіями в ситуації з кандидатом на вступ до ЄС? Це не повинно випадати з поля зору», – наголосив співрозмовник DW.